Вірус папіломи
людини

Вірус папіломи людини (ВПЛ) — найпоширеніша вірусна інфекція, що передається статевим шляхом. Органом-мішенню в жінки найчастіше є шийка матки, у чоловіка — передміхурова залоза. Хоча залежно від генотипу ВПЛ може вражати й інші ділянки зовнішніх і внутрішніх статевих органів.

Типів ВПЛ відомо досить багато. Усі вони носять свої імена за номерами. Але заведено ділити їх на дві великі групи: низького й високого канцерогенного ризику. Звісно, що саме високоонкогенні генотипи ВПЛ — 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 і 68 — становлять найбільший ризик перетворення процесу в злоякісний і мають ключове значення у прогнозуванні перебігу захворювання. Потрібно пам’ятати, що інфікування відбувається саме статевим шляхом.

Відповідно, головними профілактичними заходами є використання презерватива під час статевого акту та зважений підхід до вибору статевого партнера. Також потрібно знати, що вже давно існує вакцина проти найбільш високоонкогенних генотипів ВПЛ, яку ми вводимо в нашій клініці.

Оптимальним часом для проведення вакцинації проти ВПЛ є період з 9 років до початку статевого життя дівчинки. Однак і в більш зрілому віці, після необхідного обстеження, також можна проводити вакцинацію проти ВПЛ. Які ж захворювання спричиняє вірус папіломи людини?

Найпоширенішими патологіями є: патологія шийки матки (ерозія, поліп, дисплазія), кондиломи зовнішніх статевих органів (у жінок — промежини та зовнішніх статевих органів, у чоловіків — крайньої плоті, головки та тіла статевого члена) — кондиломатоз.

Але слід пам’ятати, що ВПЛ може уражати й інші органи та тканини організму: слизову оболонку рота, гортань, губи, слизову оболонку прямої кишки й анус. Це пов’язано з різноманітними варіантами статевих відносин: оральний та анальний секс. Тому при будь-якому варіанті занять сексом наполегливо рекомендуємо використовувати презерватив.

Єдиним відносно позитивним моментом у разі інфікування ВПЛ є те, що приблизно в 50% випадків відбувається самовидужання від інфекції. Це пов’язано з тим, що наша імунна система звикла самостійно боротися з вірусами. Однак це стосується лише здорової імунної системи.

На жаль, часто імунітет «не хапає зірок з неба», й інфікування ВПЛ спричиняє серйозні захворювання, які в поєднанні з високоонкогенним генотипом можуть спричинити ракові захворювання.

Також ситуація суттєво погіршиться, якщо паралельно з ВПЛ пацієнт буде інфікований іншими бактеріальними інфекціями, що передаються статевим шляхом: хламідія, трихомонада, мікоплазма, уреаплазма, гарднерела, гонорея. Тут починає діяти поняття «мікст-інфекція», яка має значно більш негативний прогноз.

Тому в разі підозри на ВПЛ або достовірного її підтвердження це є підставою для додаткового обстеження. Найбільш надійними помічниками для встановлення діагнозу в такій ситуації є: ПЛР-методи для виявлення ДНК та РНК бактерій, грибів і вірусів; цитологічна діагностика, мікроскопія та бактеріологічні методи.

Також обов’язково необхідно виконати кольпоскопію, щоб не пропустити перехід процесу на більш серйозний рівень. Вибір методу лікування ВПЛ залежить від величезної кількості факторів: наявності супутньої бактеріально-грибкової інфекції, важкості протікання захворювання та стану імунної системи.

Однак у більшості випадків необхідно проводити санацію інфекційно-запального процесу, біопсію та хірургічне лікування з гістологічним дослідженням післяопераційного матеріалу.