Уреаплазмоз

Уреаплазмоз — захворювання, що передається статевим шляхом, зустрічається за частотою на другому місці після гарднерельозу.

Спричинюється бактеріями Ureaplasma urealyticum і Ureaplasma parvum. Ці мікроорганізми можуть перебувати в організмі-господарі у двох станах: патогенному (викликати запалення та порушення функції органа) й умовно-патогенному (живуть в організмі безсимптомно). Однак слід зазначити, що в разі несприятливих для пацієнта обставин — стрес, переохолодження, зниження імунітету після перенесених ГРВІ та грипу тощо — найчастіше ці бактерії переходять у гострий стан і спричиняються запалення тих органів, у яких вони живуть.

Однією з особливостей уреаплазмозу є те, що ці мікроорганізми дуже часто вражають не тільки статеву систему, а й сечовидільну. Тому такі пацієнти часто звертаються до лікаря з частими рецидивуючими циститами зі скаргами на часте й болюче сечовипускання, дискомфорт в області уретри.

Досвідчений сімейний лікар або уролог обов’язково буде рекомендувати консультацію гінеколога для більш детального дообстеження на Ureaplasma. У такі ситуації гінеколог найчастіше відзначає погані виділення в пацієнтки, а в мазку визначається підвищена кількість лейкоцитів (ознаки запалення) і наявність коків.

Тут слід зазначити, що в нормі мікрофлора піхви здорової жінки суто паличкова, тому коли гінеколог бачить наявність у мазку коків, то це вже саме по собі може слугувати приводом для більш поглибленого обстеження пацієнта на інфекції. Також потрібно пам’ятати, що уреаплазмоз у чоловіків зустрічається з такою ж частотою, як і в жінок.

Різниця в тому, що в жінок основним осередком інфекції є шийка матки, яєчними, уретра та сечовий міхур. А в чоловіків — передміхурова залоза, уретра та сечовий міхур.

Крім того, уретра в жінок значно коротша, ніж у чоловіків, тому симптоми уреаплазмозу в жінок проявляються зазвичай швидше, ніж у чоловіків.

Таким чином, гінеколог найчастіше при уреаплазмозі констатує вагініт, цервіцит, аднексит, а уролог — простатит. Але оскільки це рівноправні захворювання, спричинені одним збудником, то лікуватися потрібно обом статевим партнерам. Лікування може бути симптоматичним — спрямованим на придушення симптомів захворювання, та етіологічним — спрямованим на повне знищення бактерії в організмі. Після симптоматичного лікування загострення зазвичай усе ж настає.

Часовий проміжок різний і залежить від особливостей імунної системи людини. Після етіотропного лікування інфекція більше не загострюється, однак варто пам’ятати, що оскільки уреаплазмоз у жінок і чоловіків — це інфекція, що передається статевим шляхом, то в разі появи нового статевого партнера або відсутності лікування постійного статевого партнера захворювання може повернутися.

Це говорить про повторне інфікування, оскільки імунітет до Ureaplasma не формується (як, наприклад, до грипу або кору). Але відсутність лікування цього захворювання може призвести до формування хронічного запального процесу в сечостатевій системі. У жінок це хронічний вагініт, цервіцит (іноді навіть дисплазія шийки матки), аднексит, цистит.

А в чоловіків — це хронічний простатит і цистит. Як у жінок, так і в чоловіків хронічні запальні захворювання репродуктивної системи можуть згодом спричинити безпліддя. А в чоловіків — ще й проблеми з еректильною функцією та сечовипусканням. Тому краще не допускати існування тривалого запального процесу, пов’язаного з уреаплазмозом.